“Поцілунок рум’янку”

Подарувала доля поцілунок,

З тобою не дарма мене звела.

Прийняв у долі я дарунок,

Ти з розуму мене звела.

     Життя немов напій рум’янку,

     Ми разом питимемо до дна,

     Веселу посмішку від ранку

     Плекатимемо до заходу дня.

поцілунок, про кохання, кохання, вірші, поезія, любов, натхнення