Будівництво паркану своїми руками. Дерев’яний паркан «штахетник» (фото).

“Найважча робота – та, яку ми не наважуємося почати: вона стає кошмаром” Ш. Болдлер

Зведення дерев’яного паркану, як і будь-яке будівництво має починатися з проектування та розрахунків. А проект, в свою чергу, це неабияка творчість. Але, побудувати дерев’яний паркан легко самотужки, своїми руками. Це інколи навіть цікаво, адже створюючи щось ми ростемо над собою.

Свій задум та проектування потрібно починати з обстеження місцевості, на якій, власне, і буде розташований паркан. Якщо поверхня рівна, то проблем менше. При сильному уклоні прийдеться ще більше включити фантазію – робити з урахуванням уклону, паралельно йому чи секціями горизонтально за рівнем, сходинками.

В тому та іншому варіанті є свої гарні сторони та погані.

Дослідивши місцевість, вимірявши довжину та висоту майбутнього паркану, необхідно попередньо розрахувати вартість пиломатеріалів. Для полегшення розрахунку скористайтеся спеціальним он-лайн калькулятором.

Слід, також, зауважити що практично будь-який паркан має мати під собою фундамент та триматися на основних несущих стовпах. Окрім деяких різновидів, таких як палісад (частокіл). А полотно (секції або суцільне) вже надійно монтується на цю основу. Від якості та міцності фундаменту залежатиме довговічність конструкції паркану. Тобто – фундамент це основа основ, як у випадку з будь-яким іншим будівництвом.

Щодо, палісаду (частоколу), якщо коротко, то частокіл монтується шляхом закопування або забивання в ґрунт на певну глибину паль. Фактично кожен елемент частоколу – тобто паля, палиця, стовпчик – і складає з себе фундамент та каркас та полотно одночасно.

Читайте також: “Жива огорожа, зелений паркан – стильний та екологічний! (фото)”

Отже, повернемося до проекту та будівництва одного з видів дерев’яного паркану «штахетника».

Територія на якому розташований наш паркан має невеличкий уклін, майже не помітний неозброєним оком, тому прийнято рішення паркан будувати суцільною конструкцією без перепадів, з єдиним суцільним направленим фундаментом з єдиним уклоном паралельно поверхні ґрунту.

Складові частини дерев’яного штахетника:

Фундамент;
Стійки;
Лаги;
Полотно (штахети, секції).

1. Етап – Фундамент + стійки.

1.Робимо розмітку на ґрунті, де буде побудовано паркан. Беремо початкову точку та кінцеву та натягуємо шпагат прив’язавши його до кілків забитих в землю.

Далі потрібно викопати невелику траншею для майбутнього фундаменту, глибиною 15 – 20 см. та шириною 12 – 15 см.

Через кожних 2 – 3 метри вкопуємо траншею глибше 30 – 40 см. Це місця де будуть розміщенні стійки (стовпчики).

2. Далі необхідно виставити стійки рівними за висотою та шириною прольотів. Зафіксувати їх каменем, гранітом, цеглою тощо.

Читайте також: “Як вибрати приватний будинок”

Для того щоб витримати чіткий стан паркану, висоту стійок та їх вертикальне становище користуємось будівельним рівнем, шпагатом чи міцною ниткою. Першу та останню стійку монтуємо в першу чергу. Між цими стійками необхідно натягнути шпагат, щоб всі інші стійки підігнати за висотою в один рівень. Зручніше в такому проекті використовувати для стійок металеву трубу (круглу або профільну). Можна використати залізобетонні стійки або вимурувати цегляні, але це не зовсім практично з точки зору дерв`яного паркану. Також використовують дерев’яні стовпчики, але вони швидше піддаються вигниванню.

Для вибору ширини прольотів, щоб вберегтися від зайвих витрат та клопотів, керуємось специфікою та розмірами матеріалів:

Металева профільна труба в основному продається розміром 6 м.;
Пиломатеріали. Дошка, брус продається в стандартних розмірах: 2 м., 3 м., 4,5 м., 6 м.

Отже, беручи до уваги можливі розміри лагів розраховуємо ширину прольотів, але в будь якому випадку вона не має бути довшою за 3 м. Чим довша ширина прольоту тим більша ймовірність обвисання секції паркану.

3. Стійки готуємо завчасно. Висоту розраховуємо в залежності від висоти самого паркану з урахуванням його рельєфу та декоративних елементів. Стійки можуть бути нижчими за саму висоту паркану, так як поперечна лага монтується нижче верхнього рівня паркану.

4. Після того як стійки виставлені та зафіксовані переходимо до виставлення опалубки. Адже фундамент має виглядати вище поверхні ґрунту на близько 10 см.

Опалубку монтуємо з підручних матеріалів, таких як дошка, ДСП, OSB, шифер тощо. Чим рівніша опалубка тим кращий буде мати вигляд підмурок паркану.

5. Бетонування (заливка) фундаменту.

Готуємо стандартний пісчано – цементний розчин, або бетон, та заливаємо підготовлений фундамент. Для кращого проникнення, щоб запобігти появам пустот, особливо в частині що виступає вище поверхні ґрунту, шпунтуємо арматурою або іншим гострим тонким предметом.

Після заливки фундаменту конструкція має постояти 1 – 2 дні для застигання бетону та набрання ним певної міцності. Щоб фундамент був міцніший залитий бетон потрібно вберегти від швидкого просушування, накрити целофановою плівкою та постійно зволожувати.

2. Етап – монтаж лаг, горизонтальних паль.

Для висоти паркану 1,5 метра достатньо дві поперечні лаги, товщиною 80 мм./50 мм., розташовані на відстані 20 – 30 см. від верхнього краю паркану та на такій же відстані від нижнього рівня паркану. Для паркану висотою в два метри слід використовувати три лаги, або принаймні, посилити середину конструкції додатковою горизонтальною благою розмістивши її по діагоналі, можливо утворивши певний візерунок.

До металевих стійок приварюються металеві накладки шириною не менше ширини лаги та довжиною 20 – 30 см. В приварених накладках висвердлюємо отвори для подальшого прикручування болтами лаг. Після цього металеві стійки завчасно ґрунтуються та фарбуються.

Прикручуємо поперечні лаги таким чином щоб їх торцеві стики попадали на приварену до стійки накладку. Болти слід використовувати діаметром 8 – 10 мм. з підкладанням широких шайб з сторони примикання до дерева.

3. Монтаж штахетника.

Для штахетин використовуються дошки товщиною 0,25 – 0,35 см. Ширину слід підбирати за задумом, це можуть бути дошки шириною 55 мм., 75 мм., 100 мм., 150 мм. тощо.

Для класичного штахетника оптимальна ширина 75 мм – 100 мм. Для отримання суцільного повністю закритого паркану доречно використовувати дошку 150 мм.

Штахетини попередньо, бажано, фугувати.

Ширину між штахетами теж вибирайте на свій розсуд. В представленому конкретному проекті ширина між штахетинами складає 35 мм.

Швидко та зручно розрахувати матеріали для штахетника можна за допомогою спеціального он-лайн калькулятора, на нашому сайті.

Для зручності та швидкості монтажу штахетин необхідно підготувати шаблон. Фактично це брусок потрібної товщини.

Першу штахетину та останню, в секції, виставляємо по рівневі, між ними натягуємо шпагат. Інші монтуємо за допомогою шаблона. Зручніше використовувати шурупи але можна й цвяхи. Недоліком шурупів є їх крихкість, на відміну від цвяхів. Дерево постійно «дихає» то розширюється до звужується, тому через якийсь час деякі шурупи можуть зламатися не витримавши навантаження.

Пам’ятайте: Штахетини повинні розташовуватись вище від фундаменту, ні в якому разі не торкаючись його, з урахуванням можливого провисання секцій. Це потрібно щоб вберегти дерево від псування.

4. Декорування паркану.

Для набуття штахетником ідентичності та неповторності, в порівнянні з іншими, паркан слід оздобити декоративними елементами. Для цього достатньо вирізати в певній послідовності рельєфно штахетини, наприклад заокруглити їх.

Готуємо відповідний шаблон з фанери, ДВП тощо. Прикладаємо до паркану обводимо олівцем або маркером. Далі за допомогою електролобзіка вирізаємо необхідний візерунок.