Підключення насосної станції (фото, відео, схеми)

«Ми пізнаємо цінність води лише коли колодязь пересихає»
Бенджамін Франклін

Просте та надійне підключення насосної станції до системи водопостачання.

Жителям приватних будинків, дач рано чи пізно виникає питання з постійним та безперебійним водопостачанням своїх осель. В сучасному світі нам важко уявити себе без води в крані. Ніхто не хоче бігати до криниці чи річки по воду. Отже, кожен намагається організувати для своєї оселі надійне та комфортне водопостачання.
Якщо централізоване водопостачання неможливе або подається з перебоями необхідно організовувати альтернативне або резервне водопостачання.
Інколи навпаки, як основний вид водопостачання будинку чи дачі використовують колодязь або свердловину, а централізоване водопостачання як резерв. Це дає змогу заощадити кошти, в той же час комфортно користуючись водою.
В цій статті розглянемо прості та надійні способи підключення насосної станції зовнішнього типу до систем водопостачання. Слід пам’ятати, що такого типу насосні станції розраховані на забір води з колодязів чи інших ємностей з глибини, в основному, не більше 10 м. Перед купівлею насосної станції обов’язково прочитайте її характеристики, враховуючи глибину забору води та віддаленість основних споживачів від насосної станції. Розрахунок параметрів насосної станції має враховуватись з запасом потужності. Недостатньо потужна насосна станція може швидше вийти з ладу.
Насправді, зовсім легко підключити насосну станцію самотужки, своїми руками.
Перед початком монтажу насосної станції та закупки матеріалів для її підключення необхідно намалювати схему підключення насосної станції. Схема має бути проста та зрозуміла, щоб продавець магазину сантехніки зміг Вам допомогти в підборі потрібних матеріалів, кранів, фітингів тощо.
Нижче наведено схематичне зображення простого підключення насосної станції від одного постачальника (колодязя чи іншого резервуара).

Основні нюанси які потрібно врахувати:

Читайте також: “Підключення генератора. Резервне живлення види та класифікація (схеми, фото)”

• Всі з’єднувальні елементи мають бути швидко зємні. Тобто, для приєднання насосної станції до труб рекомендуємо використання так звані «американки». Це зєднання які легко відкручуються та від’єднуються.
• Електрична частину, блок управління, теж необхідно з’єднувати через швидко роз’єднувальні елементи, тобто вилка/розетка.
  Це дасть можливість, у випадку необхідності, швидко демонтувати насосну станцію для проведення ТО, ремонту або закінчення сезону поливу (на зиму).
• Обов’язково обладнати систему захистом від сухого ходу, хоч і в багатьох сучасних станціях вже є захист від сухого ходу. Є два основних способи: 1) встановити на забірну трубу додаткове реле захисту від сухого ходу; 2) встановити поплавковий вимикач.
  Ми рекомендуємо встановити поплавковий вимикач. Він набагато дешевший від реле сухого ходу та ефективніший, спрацьовує коли рівень води в колодязі опускається нижче зазначеного. Реле захисту від сухого ходу, в свою чергу, спрацьовує коли в трубі вже відсутня вода. Наслідком цього може бути те, що знадобиться по – новому, вручну наповнювати систему водою, що не зовсім зручно, особливо коли запас води в колодязі, резервуарі обмежений на окремому відрізку часу.
  В той ще час не у всіх ємкостях можлива установка поплавкового вимикача, так як він потребує певного місця для коректної роботи.

• Для першого запуску, та в подальшому для наступних запусків після зливу води з системи (наприклад для ремонту) необхідно наповнювати систему водою – насос та забірну трубу. Без наявності в системі води насосна станція поверхневого базування не зможе закачати воду в систему.
  У випадку використання насосної станції як єдиного джерела водопостачання – передбачити можливість залити воду в систему вручну. Для цього рекомендується в верхній частині насосної станції залишити спеціальний вихід труби з заглушкою. (див. малюнок). Найбільш ефективно, за наявності можливості, підключати насосну станцію в одну систему з основним та резервним водопостачанням. Таку систему водопостачання можливо налаштувати для роботи в автоматичному режимі. Для такої «автоматизації» достатньо синхронізувати тиск постачальників та встановити замість (або додатково) крана зворотній клапан. Як це зробити запитуйте в коментарях.
  Наприклад: колодязь та насосна станція використовується як основне джерело водопостачання для поливу та побутового використання, а у випадку тимчасової відсутності води в колодязі вмикається забір з загальної системи водопостачання як резервної. Особливо актуально влітку в сезон поливу.
  Або навпаки, загальну систему використовувати як основну, а ємність з водою – як резерв.

Систему водопостачання можливо змонтувати для експлуатації в трьох режимах:

1. Режим реверсу, якщо постачальники води знаходяться з різних сторін від споживачів (схема підключення насосної станції №2 «реверс»). Це зекономить кошти та час для прокладки додаткової водопровідної магістралі.
2. Паралельний режим у випадку знаходження постачальників в одному місці.
3. Змішаний режим – у випадку знаходження постачальників віддалено одне від одного та значного розгалуження споживачів.

• У разі використання у якості забірної труби звичайної пластикової труби та неможливості її надійно закріпити до основи колодязя, рекомендується обладнати кінцівку труби вантажем достатнім для запобігання її деформації.
• Забірна труба має мати діаметр не менший як вказано в технічних характеристиках насосу. Зазвичай для побутових насосних станцій розраховується труба діаметром 32 мм (1“).
• Забірна труба обладнується фільтром та зворотнім клапаном, для запобігання попадання крупних частин бруду в насос та утримання води в забірній трубі.

• Основна магістраль від насосної станції до основних та ємких споживачів рекомендується обладнати трубою діаметром не меншим ніж забірна труба. Це дасть можливість зберегти майже однаковий тиск на виході до розгалуженої сітки споживачів.

Ось так можна легко, якісно та швидко підключити насосну станцію одночасно до колодязя (свердловини) та загальної системи водопостачання.

“Власний досвід”

Дивіться також ремонт насосної станції. Заміна мембрани.